Чому добровільні зобов'язання не захистили права людини на фабриках Азії
Дослідники заявляють, що добровільні ініціативи компаній не зупинили порушення трудових прав у ланцюгах постачання, тому країни переходять до обов'язкових законів.
За понад два десятиліття добровільні корпоративні ініціативи не зменшили суттєво порушень прав людини на фабриках в Азії, які постачають товари світовим брендам. Про це пише The Diplomat, з посиланням на дані правозахисних організацій. Тепер ключові ринки, зокрема Сполучені Штати, Канада та Європа, дедалі активніше вимагають обов'язкового регулювання.
Глобальний договір ООН, заснований у 2000 році, та Женевська декларація 2007 року закликали компанії добровільно поважати права людини у своїх ланцюгах постачання. Великі корпорації, такі як Microsoft, Cargill, Google та Coca Cola, оприлюднили суворі вимоги до постачальників. Наприклад, Microsoft вимагає від постачальників повного дотримання трудового законодавства та усунення будь-якого негативного впливу на права людини.
Однак, за даними Business and Human Rights Resource Center (BHRRC), Human Rights Watch та інших спостерігачів, більшість компаній не виконують своїх зобов'язань. Дослідник BHRRC Йоганнес Бланкенбах пояснив The Diplomat, що головною проблемою є розрив між заявами та реальним впровадженням. "У добровільній системі немає централізованого або надійного нагляду. Частково його здійснювали неурядові організації, але через обмежені ресурси він не був всеохопним, і не було способу покарати компанії, які не дотримувалися правил", - сказав він.
Видання зазначає, що порушників карали здебільшого лише публічним осудом, а найсильнішим заходом впливу могло бути виключення з Глобального договору ООН. Крім того, компанії, які інвестували в етичні ланцюги постачання, програвали конкурентам із Китаю чи В'єтнаму, які не несли подібних витрат і не зазнавали такого тиску. "За нинішніх ринкових умов інвестиції в належну перевірку можуть бути короткостроково невигідними економічно чи фінансово", - додав Бланкенбах.
На противагу цьому обов'язкові закони, такі як американський Uyghur Forced Labor Prevention Act 2022 року, встановлюють юридичні вимоги та фінансову відповідальність за використання примусової праці в ланцюгах постачання. Це зрівнює умови для всіх компаній і робить держави центром системи контролю. Нові закони проти примусової праці ухвалюють також у В'єтнамі та Індії, що свідчить про перехід до нової моделі, де за дотриманням прав людини стежитимуть не лише ЗМІ та активісти, а й суворі правові норми з реальними наслідками.
Джерела
- The Diplomat: Will New Laws Finally End Human Rights Abuses in Asia’s Factories?
Фото: EqualStock IN, Pexels (Pexels License)