Китай будує вплив у Центральній Азії через лабораторії та наукову співпрацю
Пекін і Ташкент уклали низку угод про спільні дослідницькі центри, патентну співпрацю та освітні програми, однак вимірних результатів цих ініціатив поки що немає.
У жовтні 2026 року в Ташкенті відбулося друге засідання Узбекистансько-китайської експертної ради, присвячене цифровому партнерству та штучному інтелекту. Як пише The Diplomat, ця подія є частиною ширшої стратегії Пекіна з розбудови наукового впливу в Центральній Азії, що виходить далеко за межі традиційних торговельних маршрутів.
За даними Міністерства закордонних справ Узбекистану, товарообіг між країнами у 2024 році сягнув 13,07 мільярда доларів. Однак дедалі більше уваги сторони приділяють спільному створенню знань. У вересні 2025 року уряди підписали програму співпраці, що пов'язує узбецьку стратегію «Узбекистан, 2030» з китайською ініціативою «Пояс і шлях», а також угоди про підготовку кадрів і цифрову економіку.
Лабораторії, патенти та освітні програми
У листопаді 2025 року Міністерство вищої освіти, науки та інновацій Узбекистану повідомило про відкриття 29 спільних навчальних програм між університетами двох країн у 2024-2025 роках. Крім того, в Ургенчському державному університеті за участю Пекінського університету створили Міжнародний математичний центр імені Мухаммада аль-Хорезмі. У травні 2025 року національне інформагентство Узбекистану повідомило про угоду з китайською агротехнологічною компанією про створення лабораторного центру безпеки харчових продуктів, а також про переговори щодо лабораторії між Ташкентським інститутом хімічної технології та Сіаньським нафтовим університетом.
У липні 2026 року в Женеві Національна адміністрація інтелектуальної власності Китаю підписала з Міністерством юстиції Узбекистану меморандум про співпрацю у сфері інтелектуальної власності та угоду про пришвидшений розгляд патентних заявок. The Diplomat зауважує, що ці документи відкривають можливості для тіснішої патентної співпраці, однак офіційні джерела не надають регулярних даних про спільні патенти, ліцензовані технології чи результати досліджень, що вийшли на ринок.
Видання наголошує на необхідності розрізняти три речі: підписану угоду, розпочату діяльність і вимірний результат. Оголошення про новий дослідницький центр свідчить про амбіції, спільна освітня програма показує початок роботи, а патенти, публікації, підготовлені фахівці та дохід від ліцензій є реальними результатами. Без надійних і детальних даних, підсумовує The Diplomat, зарано казати, що одна країна витіснила іншу з наукової системи Узбекистану.
Джерела
- The Diplomat: How China Is Building Influence in Central Asia, One Laboratory at a Time
Фото: Kost9n4, Pixabay (Pixabay Content License)