Весна 2020 року є одним з найбільш турбулентних періодів в історії України. Наша держава опинилась одночасно перед серією викликів: пандемія, світова економічна криза, війна на сході, атака з боку міжнародних спекулянтів (т.зв. "соросят"), активні спроби створення олігархатом п’ятої колони в середині парламентської більшості та багато дрібніших проблем.

Саме на тлі вказаних подій, у найбільш темні для України часи починаючи з 2014 року "широко відомий у вузьких колах" Гео Лерос вирішив оприлюднити записи приватних розмов Дениса Єрмака з різноманітними особами. Багато людей задаються питанням, що стало мотивом. Можливо, прагнення до викриття корупційних схем на найвищому рівні? Але така "гарна" теоріє не дає відповідь на наступні питання:

1. Чому ці записи не оприлюднили раніше?
2. Що відбувалось у період з вересня 2019 по березень 2020 з цими записами?
3. Чи підтверджуються розмови на плівках реальними діями та призначеннями?

За нашими даними плівки не оприлюднювались тому, що група осіб, які організували прослухування Дениса Єрмака та його провокування на "правильні" слова, з самого початку не ставила за мету боротьбу з корупцією. Метою було створення на накопичення компрометуючих матеріалів на ключових фігур в команді Президента Зеленського.

У період з жовтня 2019 до початку лютого 2020 року дані записи лежали без діла, оскільки на їх підставі не можливо було зареєструвати перспективне кримінальне провадження, вигідно "продати" їх не виходило, а розвиток політичної ситуації не відповідав тій маячні, яку наговорив на камеру Денис Єрмак, підбурюваний так званими друзями. Останні зрештою виявились платними провокаторами, але про це пізніше.

Питання підтвердження розмов реальними діями є ключовим на цьому етапі розвитку нашої історії. Ми провели невеликий аналіз слів і справ.

Зокрема, на плівках мова йшла про призначення Руслана Комара-Чорного на посаду голови Тернопільської ОДА, але у реальному житті це не відбулось.

Не був призначений Володимир Купчак на посаду голови "Енергоатому", а Федір Єфименко не керує Адміністрацією морських портів України.

Така сама ситуація і по інших, менш важливих посадах типу директора Палацу "Україна", "Експоцентру" тощо.

Тож у березні 2020 року наша група "збирачів компромату" стикнулась з тим, що їх мега-докази втрачають актуальність з кожним днем і не знаходять підтвердження у реальних діях влади.

У зв’язку з цим, було прийнято рішення використати їх у найважчий для країни момент, щоб максимально ефективно використати матеріали, що стрімко втрачають вагу.

Тож очевидно, що метою вбросу була спроба дезорганізації парламентської більшості перед прийняттям важливих законів, зрив перемовин з МВФ та провокування економічної кризи в Україні.

Іншими напрямком даної інформаційної кампанії стало провокування політичної кризи, зрив перемовин щодо обміну полоненими та формування управлінського вакууму навколо Президента Зеленського у найважчі кризові місяці.

Ми відповіли на питання: "чому зараз?". У наступних матеріалах ми розкриємо причини, замовників та механізми проведення цієї інформаційної операції. І доведемо, що головною ціллю був зовсім не Андрій Єрмак, а Президент Зеленський і майбутнє України.