Останніми днями почастішали такі питання від споживачів короткострокових онлайн-позик в зв’язку із введенням в країні карантинних заходів та чутками про «кредитну амністію».

Відповідь на це питання криється у Законі України № 533-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17.03.2020, згідно якого розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" було доповнено пунктом 6 такого змісту:

"У разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором».

Вказана норма також поширюється і на короткострокові кредити в так званих мікрофінансових організаціях.

Як бачимо, у процитованій нормі мова йде про звільнення саме від відповідальності перед кредитором за прострочку виконання зобов’язань по кредитному договору.

Необхідно чітко розуміти, що саме є зобов’язаннями по кредитному договору – це А) повернення тіла кредиту та Б) відсотків за його користування протягом терміну, на який було укладено договір кредиту. Тобто, якщо ви отримали позику на 14 днів, то сплатити відсотки ви маєте саме за цей період, а решта – від лукавого і колекторів, що в суді успішно розбивається.

Але то вже трохи інша тема, а зараз повернемось до відповідальності за прострочку виконання зобов’язань, за звичай — це є пеня або штраф. Звертаю увагу, що в законі йдеться саме про звільнення від обов’язку по сплаті цієї пені або штрафу за прострочку по кредитному договору, допущену у період з 1 березня 2020 р. по 30 квітня 2020 р. і аж ніяк про звільнення від обов’язку по поверненню тіла кредиту та відсотків за його користування під час дії кредитного договору.

Тобто, всупереч всім сподіванням позичальників та боржників мікрофінансових організацій, не зважаючи на карантин, тіло кредиту та відсотки таки треба повертати. Полегшення лише в тому, що за два місяці не будуть до нараховуватися штрафи та пеня, які виникли ПІД ЧАС карантину. Але знаючи тактику колекторів, коли доходить справа «ставити боржника на лічильник», то ніякі карантини та закони не завадять колекторам отруїти життя боржнику та його близьким: по «бєзпрєдєлу» звернутися до безсовісного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису щодо стягнення боргу по кредитному договору, зі стелі нарахувати космічні відсотки та без всякого суду, по-швидкому, піти із липовим виконавчим написом до ушлого приватного виконавця, який вмить арештує всі рахунки та майно боржника, який ні сном ні духом, що пастка легких грошей вже замкнулася.

От таке «полегшення». По крайній мірі станом на 26 березня 2020 р. Гляди, то, можливо, додумаються і від спати відсотків по кредитам на час карантину звільнити. А поки так.