Дивне у нас «плато» – з «ямами і горбами». А кажуть, що восени хворих на COVID-19 буде більше, а нинішні цифри пов’язані з проблемами тестування, пише Укрінформ.

Днями у Всесвітній організації охорони здоров’я заявили про стабілізацію числа нових випадків коронавірусу в Україні. «У деяких країнах ми бачимо поступову стабілізацію або зниження числа нових випадків (COVID-19. – Ред.). РФ і Україна виходить на цей шлях», – сказав директор Європейського регіонального бюро ВООЗ Ганс Клюге. Але річ у тім, що на цьому плато захворюваності Україна тримається з середини травня. Кількість виявлених за добу випадків у понеділок-вівторок дещо знижується – коливається на рівні 350 випадків, а в інші дні – на рівні 400-500. 4 червня ця цифра взагалі різко підскочила – до 588. І в той час, як у країнах Європи захворюваність на COVID-19 вже йде на спад (наприклад, сусідня Польща), все частіше постає питання – то чому ж Україна досі не має позитивної динаміки, а продовжує триматися на цьому нерівному плато?

Причина: «нюанси» діагностики та недотримання карантинних обмежень

Нещодавнє дослідження Світового центру даних «Геоінформатика та сталий розвиток» при КПІ імені Ігоря Сікорського, прогнозує, як розвиватиметься ситуація із захворюваністю на COVID-19 в Україні надалі. За розрахунками вчених, приріст нових хворих буде триматися в межах плато приблизно до кінця місяця, а згасання пандемії буде повільне й монотонне. Якщо обставини будуть сприятливими, то протягом липня вчені прогнозують більш ніж двократний спад захворюваності. Чому ж друга фаза поширення COVID-19 в Україні виявилася такою затяжною? Вчені вважають, що причина цього – погане дотримання карантинних обмежень громадянами, необережність протягом весняних релігійних свят і недостатня якість медицини в країні.

Частково з цим погоджується імунолог, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО імені П.Л. Шупика Федір Лапій. Він говорить, що завданням обмежень в першу чергу і було досягнення ефекту плато. “Попри те, що багато українців розуміють небезпеку і те, яким чином можна зупинити поширення інфекції та виконують взяті на себе зобов’язання, водночас багато людей нехтують правилами. На відміну, скажімо, від шведів. Чому у Швеції не вводили такі суворі карантинні заходи? Там прекрасно розуміють, що більшість громадян розуміють і виконують ті рекомендації, які надає уряд. Так само можемо навести, як приклад, Німеччину та деякі інші країни. Ці моменти, безумовно, впливають на спалахи захворювання”, – говорить імунолог.

Але не все так однозначно. Федір Лапій додає, що не слід виключати певні моменти, пов’язані із труднощами лабораторної діагностики. “Не секрет, що зразки, які беруться для дослідження на наявність коронавірусу, досить тривалий час не обробляються. Усе через те, що лабораторії завантажені і визначають для себе пріоритетність, який зразок взяти в роботу. В першу чергу, звичайно, обстежують зразки хворих, які мають виражені симптоми. Ці зразки накопичуються і як правило потрапляють в статистику не в день забору, а в день отримання результатів. Затримка буває більше тижня і це впливає на точність статистики”, – зазначає фахівець.

Він також додає, що в Україні наказом МОЗу були затверджені зміни до діагностики, згідно з якими впроваджено метод імуноферментного аналізу для встановлення діагнозу. “Є достатньо даних на сьогодні, що в умовах низької поширеності інфекції, тест-системи можуть давати хибнопозитивні результати. Якщо зараз ми бачимо ефект плато чи навіть якесь зростання, то виникає питання – чи йдеться про випадки, підтверджені методом ПЛР, чи до них додалися випадки, підтверджені також і методом ІФА. Такі лабораторні нюанси можуть мати місце в тих цифрах, які відображає МОЗ. Адже якщо у людини підтверджується наявність антитіл, це означає, що вона могла хворіти місяць тому. І за рахунок цього зростання захворюваності може бути хибнопозитивним”, – припускає Лапій.

Ще недостатньо саме активних людей у нас перехворіло, щоби вийти «з плато»

Завідувачка відділу респіраторних та інших вірусних інфекцій Інституту епідеміології та інфекційних хвороб імені Громашевського, вірусологиня Алла Мироненко у нещодавньому інтерв’ю “Новому времени” сказала, що довгий інкубаційний період захворювання і стерті форми перебігу хвороби не дають нам надії на те, що коронавірус SARS-CoV-2 можна буде якось викорінити. Іншими словами, він з людством, як то кажуть, вже до кінця днів, як сезонний грип.

У коментарі Укрінформу, відповідаючи на запитання про причини затяжного плато, вона говорить, що наразі в Україні перехворіло надто мало людей, тож чимало інфікованих матимемо іще попереду. “Коли був жорсткий карантин і всі знаходилися по домівках, то не було й масової передачі. Хворіло багато лікарів, які не були захищені належно і заражалися від хворих. Сподіваємося, що влітку хворих буде менше, адже коли всі на свіжому повітрі, багато сонця та відчинені вікна, то й шансів заразитися менше. До того ж, школярі і студенти не ходитимуть на навчання. Коли ж знову стане холодно, і більше людей знаходитимуться у приміщеннях, то зростуть і шанси заразитися. Думаю, що восени матимемо іще більше хворих, ніж зараз. Ми зійдемо з цього плато, лиш коли перехворіє значна частина людей, а до цього нам ще дуже далеко”, – вважає Алла Мироненко.

Біофізик, спеціаліст з молекулярної динаміки, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАНУ Семен Єсилевський у своїй колонці на “Медіум” припускає, що вірус переважно поширюється серед соціально активної страти (таких людей, які ще й при цьому не мають виражених симптомів, називають суперпоширювачами. – Ред.). Активні люди інфікують десятки і сотні собі подібних активних людей, а також декого з домосідів на додачу. “Відповідно, епідемія згасає не тоді, коли перехворіє 70% всього населення, а тоді коли перехворіє 70% соціально гіперактивних людей. Користуючись, в самому грубому наближенні, емпіричним законом Парето («правило 80 на 20») можна сказати, що в суспільстві 20% соціально активних людей, на яких припадає 80% хворих. 70% від 20% населення це і буде щось на кшталт 10−15% «імунних» у суспільстві (тобто тих, у кого виробився імунітет. – Ред) від усього населення. Саме це і спостерігається в популяційних дослідженнях”. Він також пише, що невідомо, яка буде ситуація в Україні після скасування обмежувальних заходів, адже популяційних досліджень на наявність антитіл у нас не проводили, тож невідомо, скільки у нас людей з імунітетом і як вони розподілені між соціальними групами. “Якщо 70% соціально активних людей у нас перехворіти не встигли, то влітку буде пік другої хвилі. Якщо встигли, то другого піку може і не бути”, – пише Єсилевський і додає, що єдине, що нам залишається, це дотримуватися запобіжних заходів.

Чим схожа і не схожа ситуація в Україні із сусідніми Росією та Польщею

Упродовж останніх двох тижнів на плато вийшла і Росія, де кількість інфікованих спочатку підскочила до 11 тисяч, а тепер в середньому зберігається на рівні 9 тисяч інфікованих за добу. Станом на сьогодні там зафіксовано 441 108 випадків. Чому нам це цікаво? Тому що системи охорони здоров’я і реагування на спалахи у нас поки залишаються дуже подібними. Там затяжне плато так само пояснюють неефективністю протиепідемічних заходів. Це, приміром, заявив РБК доктор медичних наук, вірусолог Анатолій Альтштейн: “У мене немає впевненості, чому [статистика] тримається приблизно на одному рівні. Можливо, грає роль те, що поліпшується діагностика. Але це не дуже ймовірна річ. Швидше за все, недостатньо добре працюють протиепідемічні заходи”.

Директорка Інституту охорони здоров'я Вищої школи економіки Лариса Попович вважає, що довге знаходження Росії на плато може бути пов'язано з тим, що в Росії не був повністю перерваний ланцюжок зараження. «Швидкість протікання епідемічного процесу респіраторних інфекцій сильно залежить від ступеня переривання ланцюжка. У нас не було карантину як такого, була імітація карантину. І ланцюжок не був перерваний повністю, як, скажімо, в Італії, Китаї, Австрії. Ми легковажно до цього ставилися, тому у нас тліючий процес. А з огляду на те, що коронавірус, на жаль, не боїться теплої погоди (та й немає у нас теплої погоди), він у нас, природно, тліє”, – зазначила вона.

А от Польща цікава тим, що за рівнем захворюваності йде з Україною, що називається, нога в ногу. Про перший випадок зараження коронавірусом у Польщі стало відомо 4 березня. В Україні – 3 березня, тобто майже одночасно. Інфікованих там майже стільки ж, як в Україні. Станом на 4 червня кількість інфікованих коронавірусом у Польщі зросла до 24 826 осіб, в Україні – до 25 411. Але за останню добу у Польщі було виявлено усього 139 нових випадків, водночас як в Україні – 588. При цьому у Польщі зробили 996 604 тестів, що втричі більше, ніж в Україні – 392 316. І вже зараз Польща знаходиться на четвертому етапі послаблення карантинних заходів, зокрема, скасовано обов’язок носити маску на вулицях, обмеження на кількість покупців у магазинах. Як же Польщі вдалося цього досягти – саме цей досвід Україна вивчає наразі найбільше, сказав головний санітарний лікар Віктор Ляшко в інтерв'ю Радіо Свобода. Сподіваємося, що цей кейс буде реально перенести і на нашу медичну систему та особливості менталітету.